Форум » Командне відвідування культурних місць » хочу поділитись_(літературно-емоційне) » Ответить
хочу поділитись_(літературно-емоційне)
PIra: Не хочу рассказывать о первом чувстве разочарования перед Джокондой, не это важно. О картине я писать не собираюсь, и о своих мыслях тоже. Что-то было вначале, а потом пропало. Никаких мыслей не стало, а был уход, я не заметил, как стал уходить в картину, погружаться в нее. И она уходила в меня. Так бывает, когда долго стоишь перед морем. Или лежишь, глядя в небо. За четверть века то чувство давно стерлось, осталось от него воспоминание того, как стоял я без мыслей, забыв о времени. Через несколько лет, снова будучи в Лувре, я к Джоконде не подошел и больше не подойду. Очнулся я, увидев, что Паустовский плачет, и показалось это естественным. Мы вышли из Лувра, ни на что более не взглянув. Устали. Сели на скамейку и долго сидели молча. Выходило, что одна картина может дать больше, чем целая галерея, если эту картину удается пережить. Выходило, что у картины можно простоять и полчаса, и больше. Одна картина, одна книга... Пусть не одна, пусть немного.
Ответов - 19
PIra: /Даниил Гранин. "Чужой дневник"/
Administrator: Я в ній розачарувався, маленька картина на висоті метрів 3 і близько чим на 5м не підійти. Скульптури Венера та Ніка більше вразила.
s._trockiy: хотілось би подивитись
Administrator:
s._trockiy: Це не зовсім те що я мав на увазі коли казав що хотілось би подивитись, я її уявляю, і у такому вигляді бачив не один раз, хочеться відчути те чим захоплюеть світ уже сотні літ
PIra: Саша, ти--мій Капітан!
Administrator: s._trockiy пишет: Це не зовсім те що я мав на увазі коли казав що хотілось би подивитись, я її уявляю, і у такому вигляді бачив не один раз, хочеться відчути те чим захоплюеть світ уже сотні літ Розачаруєшся. Краще відвідати музей Родена, це справді щось неймовірне.
s._trockiy: З усією повагою до твоїх думок я всеж не можу з цим погодитись, бо кожна людина має свій світогляд, власне бачення дійсності. У цієї картини недругів не менш ніж прихильників, тож хочеться мати справді власну думку, а не чієсь її бачення. А взагалі, хочеться побачити дуже багато: всесвітньо відомі твори мистецтва і архітектури, у тому числі і музей Родена; загублені міста десь далеко у непролазних джунглях; землю з вершин гір; океан у його глибинах; дику незайману природу різних частин світу; місячну доріжку з башти Невіцької фортеці чо перетворює річку Уж у неймовірне, казкове сяйво що десь далеко на обрії запалює нічні вогні далекого Ужгорода. І найбільше задоволення ти отримуеш від усього цього коли з тобою поряд твої справжні друзі у моменти твоїх найбільших переживань і вражень.
PIra: +1.
PIra: взагалі, я не на картину планувала звернути увагу загалу. а на враження, яке вона справила.
Paliy: Вы бы еще Парфенон вспомнили или Пергамон алтарь из Берлинского музея. Вопрос ко всем: когда кто в последний раз был в каком-нибудь киевском музее?
LENOK: Молодець, Сергій! Так нам... справді ми багато хочемо, говоримо про це, а що робимо, що б реалізувати. вважаємо всі себе культурними. не зважаючи на повсякденний мат (що іноді проскакує, він навіть здаєьться в чомусь "аристократичним") а справді, коли в останнє були в галереї, музеї, театрі? Я вже років три в музей західного мистецтва збираюсь, та все ніяк... далеко їхати:). А може це закономірно, коли я жила в Ніжині, ми кожен місяць приїздили то в театр, то в музей... а тепер, що... Можна сказати Життя таке (але хіба не виправдання це)
PIra: Лєнчику, ми ж йдемо 8-го на балет. до речі, о котрій годині? пропоную приїхати, швиденько помитись і приїхати до східно-західного музею. він же не далеко від опери. а в російському ти була?
PIra: буде такий собі культурний прорив після духовно-фізично-мазохіського.
PIra: що ти хочеш цим сказати? що ми не дивимось на те, що під носом і мріємно про те,що понад хмарами?
s._trockiy: Ти знаєш, Сергію, чесно кажучи до київських музеїв якось дуже далеко, скоріше за все тому що оному йти не цікаво, а піти нізким. А взагалі, що до музеїв, то цього року ми з дружиною чотири дні були у Севастополі і за цей час відвідали дуже багато музеїв і історичних місць. До речі, що до картин, я раджу тим хто буде у Севастополі неодмінно відвідати Панораму оборони Севастополя. Це важко назвати картиною, оскільки справжні оборонні споруди Малхова кургана збудовані з лози та каміння, землянки, гармати ... переходять у картину що зображує весь охоплений війною Севастополь. Десь на горизонті на виході із Свастопольської бухти над водою видно мачти затоплених кораблів, на іншій висоті мужньо обороняється 4-й бастіон, зовсім поряд на фортеці малахового кургану живий віце-адмірал Корнілов, що загиене саме на цьому місці, керує ходом бою... Панорама справляє незабутнє враження, раджу подивитись.
LENOK: що ти хочеш цим сказати? що ми не дивимось на те, що під носом і мріємно про те,що понад хмарами? - це ти сама сказала :)
LENOK: Думаю коли приїдемо буде видно, що і як. А в театр звісно, знов забула тобі квиток віддати
PIra: у всіх свої індивідуальні духовні потреби.
полная версия страницы